Неврологія

Новини неврології

Підтримка впливу на амілоїд як мета терапії хвороби Альцгеймера

неврологія
Preview

C-APROM/UA/AVG/0032

Підтримка впливу на амілоїд як мета терапії хвороби Альцгеймера

Перші опубліковані дані дослідження антиамілоїдного лікування безсимптомної хвороби Альцгеймера (ХА) підтверджують гіпотезу про те, що більш високі рівні амілоїду в головному мозку є свідченням ранньої доклінічної стадії ХА. Аналіз скринінгових даних дослідження показав, що підвищений рівень амілоїдних відкладень у клінічно збережених дорослих людей похилого віку був пов'язаний з більш низькими показниками когнітивних тестів і збільшенням кількості скарг на тонші зміни когнітивної функції. Підвищений рівень амілоїду також був пов'язаний зі старшим віком, сімейним анамнезом деменції та носійством алеля гена APOE ε4, але не з іншими факторами ризику ХА, такими як жіноча стать, нижчий рівень освіти, зниження фізичної активності, індекс маси тіла та інші фактори способу життя. Дослідження було опубліковано онлайн 6 квітня в JAMA Neurology.

У статті головний дослідник доктор Рейз Сперлінг (Жіноча лікарня Бригама Янга і Гарвардська медична школа в Бостоні, штат Массачусетс) сказала, що вона дещо здивована відсутністю зв'язку з факторами способу життя. «Я думаю, це говорить про те, що фактори способу життя насамперед впливають на стійкість або, навпаки, вразливість до патології і що основними рушійними факторами є принаймні вік і генетика», — говорить доктор Сперлінг.

Дослідження A4, як очікується, буде завершено наприкінці 2022 року, воно оцінює вплив моноклональних антиамілоїдних антитіл соланезумабу на уповільнення когнітивного зниження, пов'язаного з підвищеним рівнем амілоїду, якщо лікування розпочато до появи клінічних симптомів.

«Основна проблема з клінічними дослідженнями, зосередженими на амілоїдних відкладеннях у головному мозку, може полягати в тому, що терапія розпочинається занадто пізно і в кінцевому підсумку виявляється неефективною», — вважає доктор Річард Ходс, директор Національного інституту старіння. «Дослідження A4 є піонером у цій галузі, тому що воно спрямоване на накопичення амілоїду у людей похилого віку з ризиком розвитку деменції до появи клінічних симптомів», — додав доктор Ходс. Дослідження A4 проводиться в 67 центрах у США, Канаді, Австралії та Японії.

Вчені провели поперечний аналіз демографічних даних, когнітивної ефективності та амілоїдної позитронної емісії томографії (ПЕТ) (зібраних у період з 2014 по 2017 рік) для 4486 клінічно нормальних когнітивних учасників дослідження А4 (середній вік — 71 рік, 59% жінок). На основі алгоритму скринінгу ПЕТ 1323 (29,5%) були класифіковані як такі, що мають підвищене відкладення бета-амілоїду (Aβ+) та 3163 (70,5%) як такі, що не мають амілоїдних відкладень (Aβ–). Учасники Aβ+ з більш високою вірогідністю, ніж учасники Aβ–, мали сімейний анамнез деменції (74% проти 68%) і принаймні один алель APOE (58% проти 25%). Учасники Aβ+ були трохи старші за учасників Aβ–, без будь-яких відмінностей щодо статі або факторів способу життя, включно з рівнем фізичної активності, вживанням алкоголю, кофеїну чи тютюну або індексом маси тіла.

«Наші висновки, відповідно до недавніх поздовжніх досліджень, що вивчають зв'язок між сексом і фізичною активністю, показують, що ці фактори ризику деменції в ХА можуть відігравати певну роль у вразливості або стійкості до когнітивного зниження при носійстві алеля аполіпопротеїну, а не бути незалежним фактором ризику накопичення амілоїду», — пишуть доктор Сперлінг та її колеги. Крім того, не виявлено жодного захисного впливу вищої освіти на відкладення амілоїду. «Ми вже давно знали, що освіта, як видається, є захисним фактором проти деменції в ХА, і я завжди вважала, на жаль, що освіта принаймні дає змогу нам нівелювати когнітивні порушення протягом більш тривалого періоду часу, якщо вона не захищає від хвороби Альцгеймера», — коментує доктор Сперлінг. «Ми гіпотетично припускаємо, що у пацієнтів з нижчим рівнем освіти об'єктивні ознаки когнітивних порушень виникають раніше», — додала вона.

Учасники Aβ+ показали гірші результати на скрінінгу Preclinical Alzheimer Cognitive Composite (PACC, Коен d = –0,32; P < 0,001), який включає низку когнітивних тестів, спрямованих на різні домени когнітивної функції. Розмір ефекту дещо зменшився після врахування віку, статі та освіти, але залишався дуже значним (d = –0,18; P < 0,001). Учасники Aβ+ також повідомили про більше суб'єктивне зниження когнітивної функції за останній рік за індексом когнітивних функцій (Cognitive Function Index — CFI, Коен d –0,31; P < 0,001). Партнери учасників дослідження Aβ+ також повідомили про більше зниження когнітивної функції протягом останнього часу, хоча і з меншим розміром ефекту (Коен d = 0,23).

Опитувальник CFI є ключовим вторинним результатом у дослідженні А4. Він складається з 15 пунктів, які заповнюються окремо для учасника і його партнера, який оцінює зміну когнітивної функції протягом останніх 12 місяців. Дослідники зазначають, що вони працюють над тим, щоб визначити, чи може будь-яка комбінація тестів, суб'єктивних звітів, сімейного анамнезу, генетичного тестування і в кінцевому підсумку оцінка біомаркерів амілоїду і тау-білка в плазмі крові підвищити точність прогнозування амілоїдного статусу у дорослих когнітивно нормальних людей.

Джерело: Strong Support for Amyloid as Dementia Prevention Target//Medscape. 08 квітня 2020 р.

неврологія