Парацетамол у лікуванні остеоартриту колінного та кульшового суглобів:

Остеоартрит кульшового або колінного суглоба є прогресуючим інвалідизуючим захворюванням, яким страждають багато людей в усьому світі. Незважаючи на те, що парацетамол широко застосовується в лікуванні цього захворювання, недавні дослідження поставили під сумнів ефективність цього знеболюючого засобу.

У лютому 2019 року був опублікований Кокрейнівський огляд, метою якого було оцінити переваги та недоліки застосування парацетамолу у порівнянні з плацебо в лікуванні остеоартриту колінного або кульшового суглобу.

Основні результати

Було відібрано 10 досліджень із загальною кількістю 3541 пацієнт. Середній вік учасників дослідження становив від 55 до 70 років, у більшості діагностований остеоартрит колінного суглоба. Терапевтична доза парацетамолу становила від 1,95 до 4 г/добу, період спостереження за учасниками був від одного до 12 тижнів у всіх дослідженнях, крім одного, в якому за учасниками спостерігали до 24 тижнів. Шість випробувань фінансувалися компаніями, які виробляли парацетамол.

Порівняно з плацебо, парацетамол приніс незначну користь при оцінюванні через 12 тиж спостереження.

Біль (нижча оцінка означає меншу інтенсивність болю; шкала оцінки від 0 до 100) зменшилась на 3%:

• пацієнти, які приймали парацетамол, повідомили, що інтенсивність болю зменшилася на 26 балів;
• пацієнти, які приймали плацебо, повідомили, що інтенсивність болю зменшилася на 23 бали.

Функціональний статус (нижча оцінка означає кращу функцію суглоба; шкала оцінки від 0 до 100) покращився на 3%:

• пацієнти, які приймали парацетамол, повідомили, що функція суглоба покращилася на 15 балів;
• пацієнти, які приймали плацебо, повідомили, що функція суглоба покращилася на 12 балів.

Побічні ефекти (у період від 12 до 24 тиж спостереження):

• 33 зі 100 осіб повідомили про побічну дію парацетамолу;
• 33 зі 100 осіб повідомили про побічну дію при застосуванні плацебо.

Припинення участі в дослідженні, пов’язане з побічними ефектами (у період від 12 до 24 тиж):

• 8 зі 100 осіб припинили лікування у групі парацетамолу;
• 7 зі 100 осіб припинили лікування у групі плацебо.

Патологічні показники тестів функції печінки (на 5% більше людей, які отримували парацетамол, мали патологічні показники тестів функції печінки, що означає наявність невеликого запалення або пошкодження печінки):

• 7 зі 100 осіб мали патологічні порушення тестів функції печінки у групі парацетамолу;
• 2 зі 100 осіб мали патологічні порушення тестів функції печінки у групі плацебо.

Висновки щодо аналізу результатів дослідження

Докази високої якості продемонстрували, що парацетамол призводить лише до мінімального покращення стосовно болю та функції у людей з остеоартритом кульшового або колінного суглоба без збільшення ризику несприятливих явищ в цілому. В жодному з досліджень не оцінювали якість життя. Внаслідок малої кількості випадків автори дослідження менше впевнені в тому, що використання парацетамолу підвищує ризик серьйозних побічних ефектів, підвищує частоту припинення участі в дослідженні через побічні ефекти або змінює частоту виникнення патологічних показників тестів функції печінки. Незважаючи на те, що у людей, що приймають парацетамол, патологічні показники тестів функції печінки більш ймовірні, клінічне значення цих порушень лишається невідомим.

Сучасні клінічні настанови рекомендують парацетамол як анальгетик першої лінії для пацієнтів з остеоартритом колінного та кульшового суглобів. Враховуючи виявлені клінічно незначущі переваги застосування парацетамолу в порівнянні з плацебо, автори рекомендують переглянути ці настанови.

Підготовано за матеріалами:

Leopoldino A.O., Machado G.C., Ferreira P.H. et al. (2019) Paracetamol versus placebo for knee and hip osteoarthritis. Cochrane Database Syst. Rev., Feb. 25. DOI: 10.1002/14651858.CD013273.

UA/AVG/1119/0090